Мечты сбываются... Дбн 360 92 зі змінами

ДБН 360-92**. Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень (29810)

ДБН 360-92**. Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень

8.46 Кабельна каналізація повинна враховувати потреби телефонної мережі, диспетчеризації, радіомовлення і телебачення.

8.47 Підсилювальні станції проводового мовлення слід розміщувати в будинках АТС, в окремо розташованих будинках та у пристосовуваних житлових приміщеннях при дотриманні необхідних санітарних норм.

8.48 При проектуванні нових житлових районів слід враховувати можливість будівництва кабельного телебачення. Головна станція кабельного телебачення повинна розміщуватися у центрах забудови районів, в будинку, домінуючому за поверховістю, на площах 10-20 кв.м.

8.49 Майданчики для радіотелевізійних станцій (РТС) необхідно вибирати так, щоб напруженість поля, яка створюється ними на територіях населених пунктів, не перевищувала допустимих рівнів напруженості поля для населення відповідно до вимог "Тимчасових санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних полів, які створюються радіотехнічними об'єктами.

8.50 Віддалення майданчиків РТС від аеропортів, аеродромів і висоти антенних опор на цих майданчиках повинне бути погоджене з відомствами і організаціями, у віданні яких знаходяться ці аеропорти і аеродроми.

У межі міста допускається установлення радіопередавачів потужністю до 0,1 кВт.

8.51 Мінімальні відстані від прийомних радіостанцій до усіх джерел індустріальних радіоперешкод слід приймати за таблицею 8.11.

Таблиця 8.11

------------------------------------------------------------------

| Джерела індустріальних радіоперешкод |Відстань, |

| | м |

|-----------------------------------------------------+----------|

|Шосейні дороги з інтенсивним рухом автотранспорту | 400 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|Електрифіковані залізниці, трамвайні й тролейбусні | 2000 |

|лінії | |

|----------------------------------------------------------------|

| Промислові підприємства, великі гаражі, автобази, авторемонтні |

| майстерні, лікувальні установи, які мають електроапаратуру: |

|----------------------------------------------------------------|

|з пристроями перешкодозаглушування, що відповідають | 1000 |

|вимогам норм допустимих радіоперешкод | |

|-----------------------------------------------------+----------|

|без пристроїв радіозаглушування | 2000 |

|----------------------------------------------------------------|

| Повітряні лінії зв'язку: |

|----------------------------------------------------------------|

|з високочастотним ущільненням | 1000 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|без високочастотного ущільнення | 500 |

|----------------------------------------------------------------|

| Лінії електропередачі напругою, кВ: |

|----------------------------------------------------------------|

|6 - 35 | 500 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|110 - 220 | 1000 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|300 - 750 | 2000 |

------------------------------------------------------------------

8.52* Розміщення підприємств, будинків і споруд зв'язку, радіомовлення і телебачення, диспетчеризації систем інженерного обладнання пожежної та охоронної сигналізації слід здійснювати відповідно до вимог нормативних документів, затверджених у встановленому порядку.

Розміщення інженерних мереж

8.53 Інженерні мережі слід розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами - інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.

При ширині проїжджої частини більше 22 м слід передбачати розміщення мереж водопроводу по обох боках вулиць.

8.54 При реконструкції проїжджої частини вулиць і доріг з улаштуванням дорожніх капітальних покриттів, під якими розміщені підземні інженерні мережі, слід передбачати винесення цих мереж на розділювальні смуги і під тротуари. При відповідному обґрунтуванні допускається під проїжджими частинами вулиць збереження існуючих, а також прокладання у каналах і тунелях нових мереж. На існуючих вулицях, що не мають розділювальних смуг, допускається розміщення нових інженерних мереж під проїжджою частиною за умови розміщення їх у тунелях або каналах; при технічній необхідності допускається прокладання газопроводу під проїжджими частинами вулиць.

8.55 Прокладання підземних інженерних мереж слід, як правило, передбачати суміщеним у загальних траншеях; у тунелях за необхідності одночасного розміщення теплових мереж діаметром від 500 до 900 мм, в умовах реконструкції від 200 мм водопроводу до 300 мм, більше десяти кабелів зв'язку і десяти силових кабелів напругою до 10 кВ; при реконструкції магістральних вулиць і районів історичної забудови; при нестачі місця у поперечному профілі вулиць для розміщення мереж у траншеях; на пересіканнях з магістральними вулицями і залізничними пунктами. У тунелях допускається також прокладання повітропроводів, напірної каналізації та інших інженерних мереж. Спільне прокладання газопроводів і трубопроводів, які транспортують легкозаймисті й горючі рідини, з кабельними лініями не допускається.

Примітка 1. На ділянках забудови у складних ґрунтових умовах (лесові, просідаючі) треба передбачати прокладання інженерних мереж у прохідних тунелях.

Примітка 2. На сельбищних територіях у складних планувальних і гідрогеологічних умовах допускається прокладання наземних теплових мереж при відповідному обґрунтуванні згідно із СНіП по теплових мережах і з дозволу виконкомів місцевих рад.

8.56 Відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд слід приймати за додатком 8.1, таблиця 1.

Відстані по горизонталі (у світлі) між сусідніми інженерними підземними мережами при їх паралельному розміщенні слід приймати за додатком 8.1, таблиця 2, а на вводах інженерних мереж у будинках сільських поселень - не менше 0,5 м. При різниці в глибині залягання суміжних трубопроводів понад 0,4 м відстані (додаток 8.1, таблиця 2) треба збільшувати з урахуванням стрімкості схилів траншей, але не менше глибини траншеї до підошви насипу і брівки виїмки.

8.57 Пересікання інженерними мережами споруд метрополітену слід передбачати під кутом 90 град., в умовах реконструкції кут пересікання допускається зменшувати до 60 град. Пересікання інженерними мережами стаціонарних споруд метрополітену, як правило, не допускається.

На ділянках пересікання трубопроводи повинні мати схил в один бік і бути заключені у захисні конструкції (стальні футляри, монолітні бетонні або залізобетонні канали, колектори, тунелі). Відстань від зовнішньої поверхні обробок споруд метрополітену до кінця захисних конструкцій повинна бути не менше 10 м у кожний бік, а відстань по вертикалі (у світлі) між обробкою або підошвою рейки (при наземних лініях) і захисною конструкцією - не менше

1 м.

Прокладання газопроводів під тунелями не допускається.

Переходи інженерних мереж під наземними лініями метрополітену слід передбачати з урахуванням вимог чинних нормативів. При цьому мережі повинні бути виведені на відстань не менше 3 м за межі огорож наземних ділянок метрополітену.

Примітка 1. У місцях, де споруди метрополітену розміщуються на глибині 20 м і більше (від верху конструкції до поверхні землі), а також у місцях залягання між верхом обробки споруд метрополітену і низом захисних конструкцій інженерних мереж глин, нетріщинуватих скельних або напівскельних ґрунтів потужністю не менше 6 м, викладені вимоги до пересікання інженерними мережами споруд метрополітену не пред'являються, а улаштування захисних конструкцій непотрібне.

Примітка 2. У місцях пересікання споруд метрополітену напірні трубопроводи слід передбачати із сталевих труб з улаштуванням з обох боків ділянки пересікання колодязів з недовипусками і встановленням у них запірної арматури.

8.58 При пересіканні підземних інженерних мереж з пішохідними переходами слід передбачати прокладання трубопроводів під тунелями, а кабелів силових і зв'язку - над тунелями.

8.59 Прокладання по сельбищній території трубопроводів із легкозаймистими і горючими рідинами, а також із зрідженими газами для постачання промислових підприємств і складів, не допускається.

8.60 Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів під кабелі зв'язку наведено у додатку 8.2, таблиця 1.

Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд і найближчих інженерних споруд - за додатком 8.2, таблиця 2.

9 Інженерна підготовка і захист території

9.1* Заходи з інженерної підготовки слід розроблювати з урахуванням інженерно-будівельної оцінки території (таблиця 9.1) для містобудування, захисту від несприятливих природних і антропогенних явищ та прогнозу зміни інженерно-геологічних умов при різних видах використання.

При розробці проектів планування і забудови міських і сільських поселень слід передбачати, за необхідності, заходи з інженерної підготовки території: загальні (вертикальне планування організація відведення дощових і талих вод тощо) і спеціальні (інженерний захист від затоплення паводковими водами і підтоплення підземними водами, освоєння заболочених територій, боротьба з яругами, зсувами, обвалами, карстом, осідальністю, мулистими накопиченнями, захист від абразії, сельових потоків, сніжних лавин, відновлення порушених територій гірничими та відкритими виробками, териконами, хвостосховищами, золошлаковідвалами, полігонами), які визначаються з урахуванням прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, впливу сейсмічних явищ, характеру використання і планувальної організації території.

Загальні та спеціальні заходи слід призначати на основі інженерно-будівельної оцінки території із їх повною взаємопогодженістю.

9.2 Вертикальне планування території слід виконувати з урахуванням таких основних вимог:

а) максимального збереження існуючого рельєфу;

б) максимального збереження ґрунтів і деревних насаджень;

в) відведення поверхневих вод із швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів;

г) мінімального обсягу земляних робіт;

д) мінімального дебалансу земляних мас;

е) збереження й використання ґрунтового шару при насипах і виїмках.

Таблиця 9.1

------------------------------------------------------------------

| Природні | Оцінка факторів на територіях |

| фактори |---------------------------------------------------|

|------------+--------------+---------------+--------------------|

| | | 8 - 15%0 | |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|------------+--------------+---------------+--------------------|

| | |ностіі |при 4% |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|------------+--------------+---------------+--------------------|

| | |від |осідальної товщі, а |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

| | |2 м | |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

dnaop.com

ДБН 360-92**. Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень (29810)

ДБН 360-92**. Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень

Садибна забудова

3.18* Планувальна організація районів садибної забудови повинна передбачати формування структурних одиниць сельбищної території, їхні розміри, функціональне зонування треба встановлювати, виходячи з величини населеного пункту, містобудівних умов району, забезпечення соціального комфорту проживання, економічності рішення.

На майданчиках, які відводяться під садибну забудову, залежно від їхніх розмірів слід формувати:

а) до 10 га - групу житлових будинків з присадибними ділянками без територій громадського користування;

б) 10-50 га - житлові квартали з неповним комплексом громадського обслуговування;

в) більше 50 га - житловий район з повним комплексом громадського обслуговування місцевого значення.

3.19* Площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою громадських центрів.

Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.

Гранична площа земельних ділянок, які надаються громадянам для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідно до земельного законодавства.

В умовах забудови, що склалася, присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.

До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків, господарських будівель.

Ширину садиби по фронту вулиці слід приймати залежно від планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням забезпечення компактності садибної забудови і дотримання нормативних розривів між будівлями.

Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній.

Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці.

3.20 Розрахункову щільність населення територій районів садибної забудови слід приймати відповідно до розміру присадибної ділянки (додаток 3.2). Для досягнення максимального рівня щільності доцільно застосовувати блоковану двоповерхову атріумну або килимову забудову площею ділянки 150-350 м. В інших випадках можливі різні планувальні прийоми компоновки садибної забудови (одно-, дворядна, гніздова та ін.).

3.21 На ділянках з ухилом 15-20%о слід застосовувати терасну забудову. Кількість ярусів повинна бути не більше 4-5 при даних ухилах і одному підході, а при двох підходах може бути більшою.

При терасній забудові слід передбачати проїзди для пропуску пожежних машин і зовнішні сходи - пішохідні шляхи, які їх з'єднують. Відстань між проїздами і зовнішніми сходами повинна бути не більшою як 100 м.

Для структурної побудови терасної забудови слід використовувати:

окремо розташовані блок-квартири із зовнішніми сходами, які обслуговують одну або дві квартири, що стоять окремо, на одному ярусі;
блоки з двох квартир із зовнішніми сходами на дві квартири;
будинки коридорного або галерейного типу з квартирами на одному ярусі, об'єднаними коридором по межі із схилом або галереєю уздовж зовнішньої межі терас.

3.21а* У районах садибної забудови розміщення об'єктів соціальної сфери слід передбачати на територіях загального користування, на спеціально відведених ділянках, у складі громадських центрів або у вигляді окремих споруд. Допускається розміщення цих об'єктів у житлових будинках на садибних ділянках при обов'язковому дотриманні державних будівельних, санітарних, протипожежних норм і правил та наявності вільної території для забезпечення розмірів земельних ділянок під об'єкти відповідно до вимог, наведених у таблиці 6.1.

3.22 У районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7), слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м, з двома - 5,5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз'їзди (п. 3.11).

Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150 м. Проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватися кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами 12 м х 12 м кожна. До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.

3.23 У посадках уздовж вулиць поряд з декоративними деревами і чагарниками доцільно висаджувати плодові. Озеленення вулиць завширшки 12 м і менше слід здійснювати за рахунок палісадників.

При групах будинків треба передбачати озеленені ділянки з дитячими ігровими майданчиками.

3.24* У містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі.

Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до місцевих правил забудови для сільських населених пунктів.

Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається.

Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.

3.25* Протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).

Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки" та СНІП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

3.25а* Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Таблиця 3.2а*

--------------------------------------------------------------------

| Будівлі та | Відстань, м |

| споруди |-----------------------------------------------------|

| | тварин та | сміттє- |-------------+-------------|

| | птахів | збірник | до 1 |1-3 | до 1 |1-3 |

| | 50 кв.м | | | | | |

|------------+------------+------------+------+------+------+------|

|Житлові | 15 | 15 | 8 | 10 | 5 | 8 |

|------------+------------+------------+---------------------------|

|Питний | 20 | 20 |Згідно з приміткою 3 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок|

|допускається об'єднувати. |

| Примітка 2. Господарські приміщення для утримання худоби та|

|птиці площею до 50 кв.м допускається прибудовувати до одно- та|

|двоквартирних житлових будинків (крім будинків, розташованих в|

|IV кліматичному районі) за умови ізоляції від житлових кімнат та|

|кухонь не менше ніж трьома підсобними приміщеннями. |

| Примітка 3. При продуктивності місцевих каналізаційних|

|очисних споруд до 3 куб.м на добу водозабірні споруди місцевого|

|господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на|

|відстані 40-50 м вниз за течією ґрунтових вод, 20-25 м вверх за|

|течією і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових|

|вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і|

|споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м. Місце|

|розташування водозабірних споруд повинне бути вверх за течією|

|ґрунтових вод і вище стосовно до розташування каналізаційних|

|споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки|

|слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи|

|будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від|

|червоної лінії на 2,5-5 м на майданчиках розміром 2,5 м х 3 м із|

|твердим покриттям та ухилом не більше 4-5%0. |

| Примітка 4. Відстані до інших джерел забруднювання|

|встановлюються відповідними нормативними документами за кожним|

|конкретним фактором (шум, вібрація, електромагнітні коливання,|

|радіація, джерела забруднення повітря та інші). Відстані від|

|будинків та споруд до дерев та кущів слід приймати згідно з|

|таблицею 5.2. |

| Примітка 5. Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути|

|виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних|

|стоків у ґрунт. |

--------------------------------------------------------------------

3.25б* За відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється.

3.25в* На території районів садибної забудови слід передбачати розміщення майданчиків для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та занять фізкультурою, автостоянок для тимчасового зберігання, майданчиків для сміттєзбірників загального користування. Питомі розміри майданчиків для ігор дітей та автостоянок допускається зменшувати відносно показників, наведених у таблиці 3.2, але не більше ніж на 30%. Майданчики для сміттєзбірників загального користування слід розміщувати на відстані не менше ніж 20 м від стін житлового будинку, їх розміри та кількість визначаються розрахунком.

3.26 Відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м. Господарські будівлі й гаражі допускається об'єднувати на суміжних ділянках.

Садибна забудова площею ділянок менше 600 кв.м повинна забезпечуватися централізованим водопроводом, а малоповерхова забудова площею приквартирних ділянок менше 300 кв.м - водопроводом і каналізацією.

Сельбищна територія сільських поселень

3.27 Основним типом житлової забудови у сільських населених пунктах є одно-, двоповерхова з присадибними ділянками і господарськими будівлями для ведення особистого підсобного господарства.

Сельбищна територія сільських поселень не повинна перетинатися автомобільними дорогами I, II і III категорій, а також дорогами, призначеними для руху сільськогосподарських машин.

3.28 Розміри присадибних земельних ділянок у сільських населених пунктах установлюються сільською Радою відповідно до чинного Земельного кодексу України. Для підвищення компактності забудови присадибна ділянка може бути розділена на дві частини: приквартирну, яку виділяють біля будинку, і ділянку для городу, яку виділяють за межами житлової зони.

Розмір частини присадибної земельної ділянки, яку виділяють біля будинку, визначається завданням на проектування за місцевими умовами з урахуванням наявності садибного фонду і демографічної структури населення. Решта присадибної ділянки виділяється за межами житлової зони.

Примітка. В умовах забудови, що склалася, розмір присадибної ділянки біля будинку може бути збережений, якщо він не перевищує норми, встановленої законодавством, і не перешкоджає удосконаленню планувальної організації населеного пункту.

3.29 Перелік і граничні розміри господарських і побутових будівель і споруд, які зводяться на присадибних ділянках, визначаються завданням на проектування.

3.30 Спорудження надвірних господарських будівель по лінії забудови вулиць і проїздів забороняється, їх треба зводити у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних вимог.

Примітка. Допускається розміщення гаража по лінії забудови за умови погодження з місцевими органами архітектури і містобудування.

Допускається прибудова господарських сараїв (у тому числі для худоби і птиці) до садибних і блокованих житлових будинків за проектами, затвердженими у встановленому порядку.

3.31 Дворову вбиральню і компостосховище рекомендується розміщувати безпосередньо біля сараю для худоби на відстані не менше 15 м від житлових будинків і 20 м від джерела водопостачання (колодязя), обов'язково враховуючи напрямок ухилу ділянки.

dnaop.com

ДБН України 360-92 «Планування та забудова міських і сільських поселень»

УВАГА! Нижче представлений короткий зміст документу! Для подальшого використання Вам необхідно завантажити версію документу в форматі .doc або .pdf, посилання на які Ви знайдете під текстом документу.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ У СПРАВАХ

МІСТОБУДУВАННЯ І АРХІТЕКТУРИ

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держкоммістобудування 17.04.1992 N 44

Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**

В частині споруд транспорту замінений ДБН В.2.3-5-2001

Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України.

Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Дані норми розраховані на перехідний період - до розробки загальної концепції нормативної бази України в галузі містобудування і капітального будівництва.

При проектуванні поселень України поряд з положеннями цих норм слід також керуватися СанПіНом "Планування і забудова населених місць України", ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", вимогами інших чинних нормативно-інструктивних документів.

yur.com.ua

Пропозиції та зауваження до проекту ДБН В.2.2-Х-20ХХ «Будинки і споруди. Будинки одноквартирні» частина 1 - ДБН нормативы - Каталог статей

Пропозиції та зауваження до проекту

ДБН В.2.2-Х-20ХХ «Будинки і споруди. Будинки одноквартирні» приймаються за адресою розробника (ДП УкрНДІпроцивільсільбуд»):

03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 50.

Контактна особа - Буравченко Сергій Григорович: [email protected], 257 02 87

г.Киев

28.10.2012г

Уважаемый Сергей Григорьевич,

проект нового документа в целом хороший, конструктивный и давно нужный так, как в связи с введением ДБН В.2.2-15-2005, документ 79-92 потерял свое действие.

На мой взгляд, очень важно, при выпуске новых документов или при переиздании документов (как это происходит с 2009 г с большей частью документов) учитывать требование нового времени, технологии и материалы – все, что позволяет систематизировать нормы и избежать не согласованности между ними в разных нормативных документах.

Позвольте обратить Ваше внимание, на мои комментарии, которые приводятся ниже.

Комментарии к документу «Будинки і споруди. Будинки одноквартирні»

Комментарий к п.1.1 и 1.3

ДБН 360-92** п.3.19* «…Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів…»

Учитывая данный пункт, корректно было бы написать:

1.1 «… житлових будинків висотою до чотирьох поверхів …»

1.3. Дані норми розповсюджується на будинки, що знов будуються і реконструюються, з кількістю поверхів які не перевищують 4-х , що складаються з …»

Так, как при разных условиях проектирования, дом может состоять из подземного этажа, трех наземных этажей, один из которых мансарда.

Комментарий к п.3 Терміни та визначення понять

«Площа будинку – сумарна площа…» стр. 24, необходимо привести в соответствии с «приложением Д» В1 стр. 105 данных норм.

Комментарий к п.5.1

Если готовится Новый документ к выпуску, почему в данном документе не прописать нормативы, которые не позволят сомневаться проектировщику в разработке жилых домов (по п.1.1 данных норм) и тем более принимать наибольшие разрывы -

«У випадках розбіжності вимог архітектурно-містобудівельних, протипожежних та санітарно-захисних розривів приймаються найбільші з них»

Думаю, необходим более детальный и внимательный подход для ограничения проектных решений.

Комментарий к п.5.4

ДБН 360-92** п.3.25* «Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок».

Данный норматив, при застройке новых участков, вносит много сложностей проектировщику и застройщику, так как действует принцип – «кто первый, того и тапочки».

Выношу на рассмотрение, расстояние не менее 3,0м от границы соседнего участка. Это позволит, в первую очередь, избежать конфликтов при согласовании генпланов с соседями, что дом соседа не помещается, учитывая противопожарные нормы, да и не размещать жилой дом вплотную к забору, сохраняя тем самым общее архитектурно-пространсвенное восприятие объекта.

Разве, что при сложившейся плотной застройке руководствоваться расстоянием не менее 1,0м.

Гараж – необходимо добавить в раздел 3 «термины и определения»

Определение из раздела 3 «термины и определения» –

« Автостоянка - розміщуване в межах будинку, в прибудові до нього або в окремій споруді приміщення, призначене для зберігання або парковки автомобілів, не обладнане для їх ремонту або технічного обслуговування» .

Данное определение вносит разночтение и путаницу с действующим документом

ДБН В.2.3-15-2007

Автостоянка - спеціально обладнана відкрита площадка для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.

Гараж - будинок (споруда), частина будинку (споруди) або комплекс будинків (споруд) з приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання, а також елементами технічного обслуговування легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.

Комментарий к п.5.7

Необходимо внести более детальную информацию об автостоянке, так как формируется детальный нормативный документ для жилых домов (п.1.1. данных норм):

· количество мест для парковки авто, с учетом того, что каждая семья содержит не менее двух автомобилей, а также мотоциклы, скутеры, квадроциклы (габаритные размеры от модели по мах)

· и как быть с данным пунктом

ДБН 360-92** таблиця 7.5 Примітка 5*. «Проектування і розміщення приміщень для зберігання автомобілів з газопаливною системою під житловими, громадськими і адміністративними будинками, а також в окремо розташованих підземних гаражах та в наземних гаражах закритого типу забороняється»

ДБН В.2.2-15-2005 п. 2.51. "У підвальних, підземних, цокольних і на першому поверхах багатоквартирних житлових будинків допускається влаштування вбудованих та вбудовано-прибудованих гаражів та стоянок для зберігання легкових автомобілів і мотоциклів, що належать мешканцям цих будинків, згідно з вимогами ДБН 360, ДБН В.2.3-15. У складі одноквартирних житлових будинків допускається влаштування гаражів площею до 40 м2."

Думаю, норматив перекочевал из норматива 79-92 п.3.33 без осознания, или еще по какой-либо причине, даже при внесении изменений это не было учтено ЗМІНА № 1 від 23.07.2008 р. № 339 ДБН В.2.2-15-2005. Данный норматив (… площею до 40 м2 ) необходимо пересмотреть или исключить, опираясь на ДБН В.2.3-15-2007.

Не действующий документ 79-92 п.3.33. «Проектування вбудованих та прибудованих гаражів площею до 40 м2 допускається без додержання нормативів на проектування підприємств по обслуговуванню автомобілів.

Над воротами гаражу слід передбачати козирок з негорючих матеріалів з виносом 0,8 м, якщо над ними розміщені вікна інших приміщень».

ДБН В.2.3-15-2007 п.4.6. « Мінімальна необхідна площа конкретної ділянки (території) для постійного чи тимчасового зберігання автомобілів на відкритих автостоянках визначається, виходячи з норми 25 м2 на розрахунковий автомобіль, а в гаражах, залежно від їхньої поверховості, згідно з табл. 1».

Комментарий к п.5.10

З п. «…має бути не менше 7 м за побутовими вимогами ( вимога щодо збереження приватності житла)»

ДБН 360-92** «3.13 Відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог, крім того, і від гаражів (додаток 3.1).

Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2-3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.»

Также в данном документе 360 п.3.37 таб.3.3.

Думаю, возникает не согласованность документов, что приведет в очередной раз к спорам. Старый, новый текст необходимо привести в соответствие с предпоследней строкой таблицы таб.3.3

Не действующий 79-92 2.9. « Відстань від стін будинків з вікнами, що виходять із житлових кімнат, кухонь, веранд та головних входів у будинок (квартиру) до інших житлових будинків та господарських будівель (без утримання худоби та птахів) має бути не менше 7м за містобудівельними вимогами».

Не действующий СНиП 2.07.01-89* Примечания*: 1.В районах усадебной застройки расстояние от окон жилых помещений (комнат, кухонь и веранд) до стен дома и хозяйственных построек (сарая, гаража, бани), расположенных на соседних земельных участках, по санитарным и бытовым условиям должно быть не менее, как правило, 6 м; а расстояние до сарая для скота и птицы — в соответствии с п. 2.19* настоящих норм. Хозяйственные постройки следует размещать от границ участка на расстоянии не менее 1 м

Комментарий к п.5.14 таб. 5 примечание 3.

ДБН 360-92** Додаток 3.1 2* При проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення.

Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5-8 м для будинків до 9 поверхів…

Данный пункт обобщает дома малой и средней этажности. Тем более, что говорится о

« проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків …»

На мой взгляд, примечание 3 таб. 5 норм 79-92 (не действует), вносить пунктом или примечанием, в Новый нормативный документ, нельзя. Новый Документ требует более детального и внимательного подхода для ограничения проектных решений и корректировки существующих.

Также в пункте 3.22. ДБН 360-92** предложение «… До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин». Необходимо изменить, уточнить или исключить.

Пример: Ширина участка 25м минус дом ширина12м минус расстояние до границы соседа 3м (половина противопожарного расстояния при 1и2 категории огнестойкости здания) минус автостоянка ширина 3, 6м (в конструкциях) минус расстояние до проезда 5м – проезд 1,4м (требуется 3,5м) + 1,5м от проезда до ограждения с соседом

Пример: От границы соседа 1,5м + проезд 3,5м + расстояние до строения 5м + автостоянка ширина 3,6м (в конструкциях) + дом ширина12м не поместился.

Хорошо если участок шириной 30м, но зачастую «нарезка» участков меньше 25м.

ia-zodchiy.ucoz.com

ДБН 360-92**. Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень (29810)

ДБН 360-92**. Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень

Примітка 1. Мінімальні норми у таблиці наведені для міст з відносно низьким рівнем автомобілізації на розрахунковий термін (до 280 автомобілів на 1000 жителів), максимальні - для міст з відносно високим рівнем автомобілізації (280-350 автомобілів на 1000 жителів).

Примітка 2*. На відкритих стоянках автомобілів біля установ культурно-побутового обслуговування, підприємств торгівлі і відпочинку, окремих будинків і споруд масового відвідування а також на автостоянках і в гаражах для постійного зберігання автомобілів слід виділяти місця для особистих автотранспортних засобів інвалідів, визначаючи їх спеціальною розміткою і спеціальними знаками. Місткість їх визначається залежно від загальної місткості автостоянки чи гаража і складає: до 100 автомобілів - 4 місця-стоянки для інвалідів; від 100 до 200 - 5 - 7 місць-стоянок; більше 200 - за розрахунком. Для лікувально-профілактичних установ, які відвідують інваліди при їх амбулаторному лікуванні, кількість машино-місць для інвалідів приймати з розрахунку 10-15% від загальної місткості автостоянки.

Примітка 3*. Розрахункова кількість машино-місць враховує зберігання усіх категорій легкових автомобілів, включаючи й мототранспортні засоби (п. 7.2).

Примітка 4*. Залежно від місцевих умов і при відповідному обґрунтуванні розрахункову кількість машино-місць допускається збільшувати або зменшувати, але не більше ніж на 20%.

Примітка 5*. У разі розміщення в громадських будинках і спорудах різних за функціональним призначенням об’єктів масового відвідування розрахунок загальної потреби в машино-місцях біля них здійснюється, як сума для кожного з цих об’єктів.

Примітка 6*. Стоянки установ та організацій з малою кількістю машино-місць рекомендується групувати у стоянки загального користування місткістю не менше 20 машино-місць.

Примітка 7*. Зональна (периферійна, серединна та центральна зони) кількість та впорядкування машино-місць для тимчасового зберігання автомобілів повинні зменшуватися у напрямку від периферії до загальноміського центру крупніших, крупних та великих міст.

7.52 У промислових і комунально-складських районах треба передбачати тимчасове зберігання індивідуальних автомобілів трудящих відповідних підприємств, а також постійне зберігання усіх відомчих (службових і спеціальних) легкових автомобілів, вантажних автомобілів, громадського транспорту та інших транспортних засобів.

Розрахункову кількість машино-місць на автостоянках для тимчасового зберігання цих автомобілів у промисловій і комунально-складській зонах треба визначати залежно від кількості зайнятих на них трудящих і відвідувачів відповідно до таблиці 7.7.

Таблиця 7.7

Підприємства та комплекси	Розрахункова одиниця	Кількість машино-місць
Промислові підприємства	На 100 працюючих у двох суміжних змінах	7-10
Підприємства та установи комунального господарства	На 100 працюючих	7-10
Склади та складські комплекси	На 100 працюючих	5-8

7.53 Пішохідну доступність від входів або прохідних в установах і підприємствах, зазначених у таблиці 7.7, слід приймати не більше 400 м.

7.54* Гаражі відомчих автомобілів і легкових автомобілів спеціального призначення, вантажних автомобілів, таксомоторів, автобусні й тролейбусні парки, трамвайні депо, а також станції технічного обслуговування автомобілів слід розміщувати у промислових і комунально-складських зонах міста.

Відстані від станцій технічного обслуговування до житлових і громадських будинків необхідно приймати згідно з таблицею 7.5а та приміткою 1 до п. 7.50 приймаючи параметричний ряд підприємств та розміри їх земельних ділянок згідно з чинними нормативними документами.

7.55* АЗС за умови дотримання санітарно-гігієнічних, екологічних, протипожежних та інших нормативних вимог можуть проектуватися також як автозаправні комплекси (далі - АЗК) з приміщеннями і окремими об'єктами сервісного обслуговування водіїв і транспортних засобів: для роздрібної торгівлі, швидкого харчування, технічного обслуговування, миття і змащування автомобілів.

У населених пунктах АЗС, АЗК слід розміщувати на земельних ділянках, планувально відокремлених від кварталів житлової та громадської забудови, з урахуванням загальної потреби в залежності від рівня автомобілізації населеного пункту, інтенсивності руху та споживчого попиту. Вибір типу АЗС для конкретного місця розташування слід проводити в залежності від потужності та технологічних рішень, згідно з класифікацією, наведеною у таблиці 7.8*, а також з урахуванням містобудівних обмежень і вимог природоохоронного законодавства.

7.56* АЗК з пунктами технічного обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, миття, змащування автомобілів) слід розміщувати тільки уздовж вулиць і доріг промислових і комунально-складських зон, на їх територіях та на виїздах із населених пунктів. Забороняється розміщувати ці АЗК у межах сельбищних територій і зон відпочинку. Вимоги до розміщення АЗК без пунктів технічного обслуговування транспортних засобів слід приймати такими, як при розміщенні АЗС.

Таблиця 7.8* - Класифікація АЗС за потужністю та технологічними рішеннями

--------------------------------------------------------------------

| Типи АЗС за їх | Категорії АЗС за потужністю (за місткістю |

| технологічними | резервуарів та кількістю автозаправок на |

| рішеннями | годину) |

|------------------+-----------------------------------------------|

| |--------------+--------------+--------------+-----------------|

| | | | | ну, | куб.м | ну, | | одиниць |

| | | | | оди- | | оди- | | |

|---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------|

| А |розділь-|під- |від 10 |до 80 |більше |більше|більше |більше |

| | не |земне| до 40 |включ.| 40 до |80 до |100 до | 150 |

| |(тради- | |включ. | | 100 | 150 | 200 | |

|---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------|

| Б |зблоко- |під- |від 10 |до 80 |більше |більше|більше |більше |

| | ване |земне| до 40 |включ.| 40 до |80 до |100 до | 150 |

| |(блочне)| |включ. | | 100 | 150 | 200 | |

|---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------|

| В |розділь-| на- | до 20 |до 40 |більше |більше| - | - |

| | не |земне|включ. |включ.| 20 до |40 до | | |

| |(модуль-| | | | 80 | 100 | | |

| | | | | |(до 20 | | | |

|---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------|

| Г |зблоко- | на- | до 20 |до 40 |більше |більше| - | - |

| |(конте- | | | | 40 | 80 | | |

| | | | | |(до 20 | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Резервуар вважається підземним, якщо найвищий|

|рівень пального в ньому знаходиться не менше як на 0,2 м нижче|

|рівня планувальної відмітки прилеглої території на відстані не|

|менше 3,0 м від стінки резервуара. |

| Примітка 2. Одна ПРК може мати від 1 до 10 роздавальних|

|пістолетів в залежності від кількості видів пального та відсіків у|

|резервуарі. При цьому в розрахунках потужності АЗС приймається|

|заправлення не більше двох автомобілів на одну ПРК одночасно,|

|незалежно від кількості пістолетів у ній. |

| Примітка 3. АЗС всіх типів та категорій при розміщенні у|

|стислих містобудівних умовах щільної забудови можуть бути|

|запроектовані із додатковими технологічними заходами щодо|

|підвищеного рівня екологічної безпеки (додаток 7.2). |

| Примітка 4. Малі АЗС при їх розміщенні на сельбищних|

|територіях населених пунктів призначаються для заправлення паливом|

|тільки легкових автомобілів та мікроавтобусів, а середні та|

|великі - для автомобілів всіх типів за умови розміщення за межами|

|житлових кварталів (мікрорайонів). |

| Примітка 5. При визначенні орієнтовної потужності АЗС за|

|показником кількості автозаправок на добу слід керуватися таким|

|співвідношенням - при пропускній здатності до: 40 од./год.|

|відповідає 100 од./добу 135 од./год. відповідає 500 од./добу|

|80 од./год. відповідає 200 од./добу 150 од./год. відповідає|

|750 од./добу 100 од./год. відповідає 250 од./добу більше|

|150 од./год. відповідає більше 1000 од./добу |

--------------------------------------------------------------------

7.57* АЗС слід розміщувати: в найзначніших та великих містах уздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах - уздовж магістральних вулиць і доріг, а також уздовж вулиць і доріг промислових і комунально-складських зон та на їх територіях.

Розміщувати АЗС на пішохідних вулицях та внутрішньоквартальних проїздах забороняється.

7.58* Земельні ділянки, відведені для будівництва АЗС, розміщують поза межами червоних ліній вулиць або частково в їх межах, якщо містобудівною документацією ця територія не передбачена для розширення проїжджої частини вулиці на перспективу. В межах червоних ліній допускається відводити земельні ділянки та розміщувати споруди АЗС тільки тимчасово за умови погодження та затвердження у встановленому порядку.

7.59* Розміщення АЗС повинне здійснюватись на ділянках, передбачених для їх будівництва відповідною містобудівною документацією. В інших випадках, у разі відсутності або після завершення розрахункового терміну дії цих документів вибір земельної ділянки та погодження місця розташування АЗС здійснюється у відповідності з вимогами чинного законодавства на підставі містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта, погодженого і затвердженого в установленому порядку.

7.60* АЗС можуть бути з підземним або наземним розміщенням резервуарів.

У центральних щільно забудованих районах міст з населенням 200 тис. чол. і більше допускається розміщення нових АЗС лише малої потужності з підземним розташуванням резервуарів типів А і Б без пунктів технічного обслуговування та при застосуванні пожежобезпечних технологій та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифіковане в Україні, або можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного нагляду у встановленому порядку.

При розміщенні в межах населених пунктів АЗС типу В максимальна сумарна місткість наземних резервуарів для зберігання рідкого палива не повинна перевищувати 80 куб.м при застосуванні пожежобезпечних технологій та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифіковане в Україні, або можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного нагляду у встановленому порядку. При цьому місткість кожного окремого з резервуарів не повинна перевищувати 20 куб.м.

АЗС великої потужності типів А і Б слід розміщувати у промислових та комунальних зонах, санітарно-захисних зонах об'єктів у відповідності з встановленим законодавством режимом їх використання.

Застосування контейнерних АЗС малої та середньої потужності типу Г допускається в межах населених пунктів на земельних ділянках автогосподарств, промислових підприємств, гаражних кооперативів, платних стоянок автомобілів, моторних човнів і катерів, на пристанях з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней і вимог природоохоронного законодавства.

Улаштування АЗС із підземними одностінними резервуарами в межах населених пунктів не дозволяється.

Зменшення санітарних розривів від АЗС до оточуючих споруд за наявності на цій території небезпечних явищ геологічного та геотехногенного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних сельових, карстових явищ та інших деформацій земної поверхні, підтоплення, затоплення тощо) не дозволяється.

7.61* Розміщення нових та реконструкцію існуючих АЗС необхідно здійснювати з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней від найближчої з споруд АЗС до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж у відповідності з таблицею 7.9* та додатком 8.3* з урахуванням правил безпеки дорожнього руху.

Відстані обчислюються від найближчого з вибухонебезпечних пристроїв та джерел забруднення споруд АЗС - стін наземних резервуарів палива та корпусів паливороздавальних колонок (далі - ПРК), технологічних колодязів, дихальних пристроїв підземних резервуарів, витяжних вентиляційних шахт аварійних резервуарів та очисних споруд, вузла зливу палива у резервуари до:

зовнішніх стін житлових та громадських будинків;

межі ділянок садибних, дачних та садівницьких будинків, дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних установ із стаціонаром, санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, будинків-інтернатів загального та спеціального типів, закладів відпочинку, фізкультурно-спортивних та фізкультурно-оздоровчих комплексів, а також майданчиків для ігор, занять фізкультурою та спортом, відпочинку населення, місць масового скупчення людей згідно з таблицею 7.9*.

Примітка 1. Відстані від споруд АЗС, які розміщують на земельних ділянках промислових, комунально-складських, науково-виробничих, автотранспортних підприємств, установ, організацій та підприємств з обслуговування автотранспорту для їх власних потреб, до зовнішніх стін виробничих, адміністративних, побутових будинків і складських будівель цих підприємств приймають згідно з пунктами 6 та 7 таблиці 7.9*, крім підприємств з виробництва харчових продуктів та медичних препаратів, для яких відстані визначають за пунктом 1 таблиці 7.9* як для житлових та громадських будинків.

dnaop.com