Eng Ru
Отправить письмо

Как производится усадебная застройка по правилам ДБН 360-92**. Дбн 360


Как планируются города и поселки, согласно ДБН 360-92**

Государственные строительные нормы ДБН 360-92** регламентируют градостроительные планировки и застройки сельских и городских поселений. Эти правила распространяются на проектирование вновь созданных, реконструкцию и планомерную перестройку существующих мегаполисов и поселков городского типа.

Положения ДБН 360-92** обязательны для исполнения всеми государственными органами управления, регионального и местного самоуправления, организаций всех видов собственности, общественных союзов гражданских лиц, осуществляющих функции проектирования, строительных работ и благоустройства местности в городских и сельских поселках.

Составление проекта городских и сельских застроек основывается на законах, имеющих значение для градостроительства, и на районных программах по решению главных экологических, социальных и экономических задач. Поселения проектируют в единой системе расселения страны с учетом территории административных центров, социальных и экономически сложившихся районов и природных условий.

В основу расположения планировки населенных пунктов и их застройки положена концепция, позволяющая отдельным группам населения развиваться в социальном и экономическом плане и обеспечивающая реализацию прав человека в соответствии с Конституцией Украины.

Развитие поселений опирается на устоявшуюся и действующую систему городов и сел, новые населенные пункты проектируются в связи со строительством предприятий, добычей ископаемых или при отселении и эвакуации людей из проблемных в экологическом плане мест или зоны катастроф.

Дачные поселки и садоводческие товарищества располагают на тех землях, которые не используются в перспективе для расширения городских территорий. Долгосрочное проектирование городских новостроек предусматривает создание многофункциональных природных зон для расположения городского хозяйства. При планировке городов и поселков проектируют зеленые зоны для отдыха населения и обеспечения озонового обмена окружающей среды.

Проектирования городов, согласно ДБН 360-92**

Функциональная планировка городов

Территория населенного пункта делится на разновидности территорий по способу использования населением:

• селитебную зону;

• производственную часть;

• рекреационно-ландшафтную зону.

Селитебная территория в своем составе содержит весь жилой комплекс совместно с общественным сектором, больницами, учебными заведениями, зданиями городского управления, рынками, религиозными организациями. Все уличные и транспортные сети между указанными строениями также относят к этой зоне. Зеленые зоны в виде садов, парков, скверов и других озеленительных территорий относятся к селитебной территории.

Производственная часть города размещает предприятия промышленности и производственные объекты, приравненные к ним. Научные институты с опытными цехами и площадками составляют часть производственной зоны. Сюда относят и зеленые зоны, предназначены для защиты от хозяйственной деятельности цехов, складские комплексы и отдельные коммунальные объекты, предприятия оборонного комплекса. Сеть транспортного сообщения в районе промышленной зоны относят к производственным районам. Разрешено размещение вне производственной зоны небольших промышленных предприятий, работа которых не предполагает выделения в окружающую атмосферу вредных примесей и не создает сильного шума.

В состав рекреационно-ландшафтной зоны входят:

• водные территории и озелененные пространства в черте города;

• зеленые зоны и различные части природного ландшафта;

• лесопарки, парки, городские зеленые зоны, леса;

• охраняемые сельскохозяйственные ландшафты, угодья;

• загородные зоны длительного и кратковременного отдыха;

• курорты в лечебной зоне.

Совершенствование планировки городской структуры привязывают к местам расположения историко-архитектурных памятников, охранными зонами архитектурных памятников.

Расположение общественных городских центров

В зонах основных структурно-планировочных участков города располагают территории для строительства учреждений культуры и быта и объектов общественного центра различных направлений. Количество строений такого типа определяется, исходя из величины поселка и потребности населения в тех или иных услугах. На число общественных зданий и, соответственно, величину планируемой территории, влияют исторические предпочтения, планировочная структура, рельефные особенности и роль поселка в системе переселения.

Городской общественный центр рассматривают как взаимосвязанную систему центров крупных районов планировки, промышленных зон и других структур. В каждой планировочной системе выделяют определенную систему улиц, площадей, автомагистралей и пешеходных дорожек. На размер площади общественного центра влияет количество населения, административное значение района, планы развития территории, природные условия.

В состав общегородского центра, в соответствии с ДБН 360-92**, включаются объекты функционирования в здравоохранении, культурной и просветительной деятельности, которые требуют расположения в других областях.

Наиболее важными являются многофункциональные центры и комплексы, сформированные из нескольких учреждений и зданий. Их располагают в здании городского общественного центра и наделяют соответствующими функциями. Иногда их проектируют на въездах в крупные города или ставят на центральных осях других функциональных районов.

Специализированные центры, спортивные, оздоровительные, учебные и научные, не требующие для устройства много места, строят в любом районе города. Те из них, которые располагаются на большой территории, планируют на въездах в город или на пересечении центральных осей двух и более районов города.

Прочитать ознакомительные версии  «ДБН 360-92**  Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений», а также «ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» можно на нашем Форуме в разделе Строительная практика

Продолжение следует

profidom.com.ua

Зміна № 1 до ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

Зміна № 1 ДБН 360-92**

ТЕКСТ ЗМІНИ

 Абзаци перший та другий  пункту 1* додатка 3.1. викласти у наступній редакції:

 «Протипожежні відстані між житловими, громадськими і допоміжними  будинками промислових підприємств, гаражами требаприймати за табл. 1 (числівник), а між виробничими будинками промислових  підприємств, будинками і спорудами сільськогосподарських підприємств – відповідно до вимог чинних норм. Протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будівель, гаражів до виробничих будинків промислових підприємств, сільськогосподарських будівель і споруд треба приймати згідно зтабл. 1 (знаменник).»

Пункт 3.13.Доповнитипісля слів «Відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками»словом«,гаражами».

Пункт 3.16.Доповнити абзацом другимнаступного змісту: «Кількість місць для постійного та тимчасового зберігання автомобілів треба приймати згідно з пунктами7.43, 7.44 та табл. 7.7. Мінімальна необхідна площа земельної ділянки (території) для розміщення гаражів і автостоянок приймається згідно зДБН В.2.3-15.»

Упримітці1 до табл. 7.1  після слів «До житлових будинків заввишки 9 поверхів і більше та до громадських будинків заввишки 5 поверхів і більше»додати слово «,гаражів», після слів «з двох поздовжніх сторін багатосекційних житлових будинків та громадських будинків»додати слово «,гаражів».

Пункти 7.43, 7.44, 7.45, 7.46, 7.47, 7.48, 7.49, 7.50, 7.51, 7.52, 7.53 та таблиці 7.5, 7.6, 7.7викласти у новій редакції:

«7.43Зберігання легкових автомобілів у містах (населених пунктах) слід передбачати відповідно до функціонального зонування їх територій. У житлових районах повинне бути забезпечене постійне зберігання всіх автомобілів (100%), які належать жителям цих районів, а також тимчасове зберігання автомобілів відвідувачів. Кількість місць тимчасового зберігання легкових автомобілів у житловому районі повинна складати як мінімум 20% розрахункового парку автомобілів жителів цього району. Розміщення автостоянок і гаражів для постійного зберігання автомобілів жителів житлових будинків слід здійснювати з розрахунку однемашино-місце на однуквартиру для нового будівництва та однемашино-місце на двіквартири при реконструкції. Для кожного окремого житлового будинку додатково слід розміщуватиавтостоянкиі гаражі для гостей жителів цього будинку із розрахунку однемашино-місце на п’ятьквартир для нового будівництва та однемашино-місце на шістьквартир при реконструкції. Не допускається паркування автомобілів у зонах під`їзду спецавтотранспорту та за межами спеціально відведених зон паркування. При дотриманні санітарно-гігієнічних вимог щодо відстаней заїздів, виїздів та проїздів автотранспорту до вікон житлових та громадських будинків і споруд, а також території дитячих майданчиків і дитячих закладів допускається забезпечення паркування автомобілів на прибудинковій території житлових будинків шляхом встановлення у спеціально відведених для цього місцях підземних багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів.

Вважати за доцільне проведення поступової реконструкції існуючих кооперативів одноповерхових гаражів із надбудовою над ними 3-5-поверхових механізованих (автоматизованих) гаражів.

Забезпечувати збільшення кількості машино-місць на існуючих відкритих автостоянках шляхом встановлення багатоповерхових гаражів або багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів. Біля транспортно-пересадочних вузлів (станції метро, станції електропоїздів, зупинки міського громадського транспорту, перехрестятранспортних магістралей тощо) необхідно, дотримуючись відповідних санітарних розривів та санітарно-захисних зон до житлової та громадської забудови, розміщуватибагатоповерховігаражі або багатоповерховімеханізовані(автоматизовані) гаражі.

7.44Постійне та тимчасове зберігання транспортних засобів має здійснюватись угаражах(наземних, підземних і наземно-підземних) та на автостоянках. Кількість місць угаражах та на автостоянках умежах населеного пункту має забезпечувати 100% постійного та 100% тимчасового зберігання транспортних засобів умежах житлової багатоквартирної забудови, біля адміністративних, промислових, торгових, культурних закладів, закладів громадського харчування та інших установ. Багатоповерхові та підземні гаражі доцільніше споруджуватимеханізованими та автоматизованими, у яких паркування виконується без участі водія.

Паркування– розміщенняавтомобіляна стоянці(автостоянцічи гаражі).

Автостоянка– спеціально обладнаний  відкритий майданчик (площадка) для постійного чи тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.

Гараж– будівля (споруда), частина будівлі (споруди) або комплекс будівель (споруд)із приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання, а також елементами технічного обслуговування легкових автомобілів та іншихмототранспортних засобів.

Багатоповерховий гараж – гараж (наземний, підземний або наземно-підземний) який має дваповерхи (або яруси) та більше.

Багатоповерховий механізований (автоматизований) гараж  – гараж закритого типу,у якому паркування легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів здійснюється при вимкненомудвигуні і без участі водія.

7.45Перспективна кількість місць угаражах та автостоянках розраховується на основі перспективного рівня автомобілізації з врахуванням росту кількості населення та транспортних засобів унаселеному пункті, а також строку,на який розробляється генеральний план чи інший містобудівний проект.

7.46Перспективний рівень автомобілізації в населеному пункті  визначається на основі розрахунку. В основу розрахунку закладаються сучасний рівень автомобілізації, прогнозовані тенденції росту кількості автомобілів у даному населеному пункті, соціальні засади розвитку населеного пункту та регіону в цілому. За умови невиконання розрахунків середній рівень автомобілізації приймається на перспективу 25-30 років укількості 400 одиниць на 1000 мешканців.

7.47Наземні гаражі можуть передбачатися заввишкине більше 9  поверхів, підземні – не більше 5 поверхів. Для визначення рівнів концентрації забруднюючих речовин багатоповерхові гаражі закритого типу місткістю100 автомобілів та більше, крім багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів, повинні бути обладнані газоаналізаторами.

Проектування і розміщення приміщень для зберігання автомобілів з газонаповнювальною системою забороняється у підземних поверхах житлових, громадських, адміністративних та інших будівель (споруд), а також у наземних гаражах закритого типу, багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражах. Висота наземних гаражів, утому числі багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів, не повинна бути більшою за 26,5м від поверхні проїзду для пожежних машин до карниза покрівлі або верху зовнішньої стіни (парапету) гаража.

До моменту введення в дію окремих норм на проектування багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів питання їх протипожежного захисту (застосування автоматичних установок пожежогасіння, пожежної сигналізації, водопостачання для внутрішнього та зовнішнього пожежогасіння, влаштування протидимного захисту, систем оповіщення про пожежу, вогнезахист будівельних конструкцій тощо) повинні врегульовуватися шляхом розробленняіндивідуальних технічних вимог на кожний окремий гараж із залученням базових науково-дослідних організацій Мінрегіонбуду та погодженням з органами державного пожежного нагляду.

7.48Довжина пішохідного підходу до гаражів та автостоянок легкових автомобілів від місця проживання власника не повинна перевищувати 800м, а в умовах реконструкції – 1000м.

Віддаленість автостоянок, призначених для тимчасового відстою легкових автомобілів,не повинна перевищувати 150м від входів у житлові будинки і 400м від прохідних установ, підприємств та організацій.

7.49Місця постійного зберігання автомобілів, що належать особам з обмеженими фізичними можливостями (які мають право на отримання спеціального автотранспорту відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»), необхідно розміщувати в радіусі до 50 м пішохідної доступності. У разі неможливості дозволяється установка тимчасового гаражного боксу з негорючих розбірних конструкцій на відстані від вікон житлових та громадських будинків не менше 10 м, від ділянок шкіл, дитячих закладів і майданчиків, лікарень  не менше 25м.

Розміщення гаражного боксу для осіб з обмеженими фізичними можливостями не повинно перешкоджати руху пішоходів та транспорту в межах міжмагістральної території та під`їзду пожежних машин до будинків (споруд) за умови заїзду в гараж не ближче 10 м від вікон житлових та громадських будинків. Термін існування такого гаражного боксу закінчується після закінчення потреб у розміщенні спеціального автотранспорту. Не допускається розміщення гаражних боксів на автостоянках.

7.50Відстані від житлових і громадських будинків до автостоянок легкових автомобілів та наземних, підземних і наземно-підземних гаражівслід приймати не менше тих, що наведені у таблицях 7.5 та 7.6.

Протипожежні відстані від будинків цивільного та промислового призначення до гаражів та між гаражами визначаються згідно з додатком 3.1, влаштування проїздів для пожежних машин до гаражів – згідно з таблицею 7.1 та додатком 3.1.

При розміщенні багатоповерхових наземних гаражів (крім багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів) у межах житлової забудови відстані від їх організованих джерел вентиляційних викидів до вікон житлових і громадських будинків і споруд, території дитячих майданчиків та дитячих закладів повинні визначатися за розрахунками розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та розрахунками шуму, а також за розрахунками умов інсоляції та природної освітленості прилеглих житлових і громадських будинків.

 

Таблиця 7.5                                                     

Будівлі, до яких визначається відстань

Відстань не менше,м, до гаражів

(крім багатоповерхових механізованих (автоматизованих) та відкритих автостоянок при кількості легкових автомобілів

10 та менше

11-50

51-100

101-300

більше 300

Житлові будинки:

 

 

 

 

 

- від фасаду або торця будинку з вікнами;

10

15

25

35

50

- від торця будинку без вікон

10

10

15

25

35

Громадські будинки:

10

10

15

25

25

Загальноосвітні школи та дитячі дошкільні заклади

15

25

25

50

*

Лікувальні заклади зі стаціонаром

25

50

*

*

*

*  Визначається за погодженнямз органами Державного санітарного нагляду

Примітка 1.Відстані слід визначати від вікон громадських та житлових будівель та від меж земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих  дошкільних закладів та лікувальних закладів зі стаціонаром до стін гаража або межі відкритої стоянки.

Примітка 2.Відстань від секційних житлових будинків до відкритих майданчиків місткістю 101-300  машин, розміщених уздовж поздовжніх фасадів, слід приймати не менше 50 м.

 

Таблиця 7.6

Будівлі, до яких визначається відстань

Відстань, не менше,м, до багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів

багатоповерхові механізовані (автоматизовані) наземні, підземні і наземно-підземні гаражі

 

Виїзди –заїзди з(до) багатоповерхових механізованих (автоматизованих) підземних

гаражів

Житлові будинки:

 

 

- від фасаду або торця будинку з вікнами;

15

15

- від торця будинку без вікон.

10

10

Громадські будівлі:

 

 

- від фасаду або торця будинку з вікнами;

10

10

- від торця будинку без вікон

10

10

Загальноосвітні школи та дитячі дошкільні заклади

25

25

Лікувальні установи зі стаціонаром

25

25

Примітка 1.Розміщення будинків і багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів повинно виконуватись на підставі просторово-планувальної організації території, яку слід виконувати в складі детального плану територій (ДПТ). При розміщенні цих гаражів необхідно враховувати вимоги інсоляції та природної освітленості житлових та громадських будинківта існуючі вимоги протипожежної безпеки.

Примітка 2.Відстані слід визначати від вікон громадських та житлових будівель та від межземельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих  дошкільних закладів та лікувальних закладів зі стаціонаром до стін гаража. 

Примітка 3.Відстані від вентиляції з підземних гаражів до ділянок шкіл і дитячих установ слід приймати відповідноне ближче 25 м,адо ділянок лікарень зі стаціонаром - не ближче         20 м.

Примітка 4.Заїзд до багатоповерхового механізованого (автоматизованого) гаража  повинен здійснюватись через накопичувальну стоянку місткістюне більше 4 автомобілів.

Примітка 5.Організація заїздів до багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів і виїздів із них повинна здійснюватись із дотриманням санітарних норм і правил.

Примітка 6. Еквівалентний рівень звуку,  який створюється механізмами та засобами автоматики багатоповерхового механізованого (автоматизованого) гаража не повинен перевищувати 45 дБА за2 м від будівлі гаража. Максимальний рівень звуку, який створюється механізмами та засобами автоматики багатоповерхового механізованого (автоматизованого) гаража,не повинен перевищувати 60 дБА за2 м від будівлі гаража.

Примітка 7.Блок механізованого (автоматизованого) гаража згіднозДБН В.2.3-15 може мати місткістьне більше 100 машино-місць.

Примітка 8.При розміщенні багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів місткістюбільше 100 автомобілів відстані до них встановлюються за погодженням з органами Державногосанітарно-епідеміологічногонагляду.

 

7.51При визначенні кількості машино-місць на автостоянках і в гаражах необхідно враховувати можливе суміщене використання їх різними організаціями та суб'єктами.

Кожне підприємство, установа та організація мають забезпечувати своїх працівників та відвідувачів необхідною кількістю місць для зберігання автотранспорту на автостоянках чи в гаражах. Кількість машино-місць для таких автостоянок чи гаражів розраховується відповідно до нормативних показників,прийнятих у таблиці 7.7.

Розрахункову кількість машино-місць на автостоянках та в гаражах біля окремих громадських будівель і споруд масового відвідування слід приймати згідно зтаблицею 7.7.

 

 

 

Ч/ч

 

Об`єкти тяжіння

 

Розрахункові одиниці

Кількість машино-місць

(мінімальна)

Автостоянки та гаражі

Багатоповерхові гаражі  (в тому числі багатоповерхові механізовані (автоматизовані)

1

Міністерства, установи управління,

громадські, проектні і  наукові підприємства, установи та організації

 

На 100 працюючих

 

 

15-20

 

 

20-25

2

Об`єкти комерційно-ділової діяльності (окремі нежитлові та офісні приміщення, бізнес-центри, офісні комплекси площею більше 100кв.м)

На 100кв.м  площі

 

5-8

 

8-10

3

Вищі та середні навчальні заклади

На 100 викладачів, співробітників та студентів

 

15-20

 

20-25

Підприємства торгівлі та громадського харчування

 

4

Ресторани і кафе

На 10 місць у залі

 

2-3

 

3-4

Торгові центри, торговельнізали, універмаги, магазини з площею торговельних залів понад 200 кв.м

На 100кв.м торгової площі

 

6-8

 

8-10

Спеціалізовані підприємства торгівлі (спеціалізовані торгові центри)

На 100кв.м торгової площі

 

6-8

 

8-10

Ринки

На 10 торгових місць

 

4-5

 

5-6

Заклади відпочинку, культури та мистецтва

5

Театри, цирки, кінотеатри, концертні зали, бібліотеки, музеї

На 100 місць у залах чи одночасних відвідувачів

 

15-20

 

15-30

Розважальні комплекси, виставки та виставкові центри

На 100 відвідувачів

 

15-20

 

20-25

Парки культури та відпочинку

На 100 відвідувачів

 

4-7

 

7-15

Лікувально-профілактичні заклади

6

Лікарні, диспансери, пологові будинки

На 100 ліжок

10-15

15-20

Поліклініки

На 100 відвідувачів

10-15

10-15

Готелі

7

Готелі категорій

*****, ****, ***, ** та *

На 100 номерів

20-25

25-30

Мотелі

На 100 номерів

100

100

 

8

Підприємства побутового обслуговування населення

На 100кв.м  площі

 

10-15

 

15-20

9

Спортивні будівлі і споруди, стадіони, зали і басейни

На 100 відвідувачів та обслуговуючого персоналу

 

12-15

 

15-35

 

10

Вокзали залізничного, річкового, морського, автомобільного і повітряного транспорту

На 100 пасажирів, які прибувають у годину „пік” та обслуговуючого персоналу

 

30-40

 

30-40

Промислова, комунальна та складська зони

11

Промислові підприємства

На 100 працюючих у двох суміжних змінах

 

4-6

 

7-10

 

Підприємства та установи комунального господарства

На 100 працюючих

 

8-10

 

10-15

 

Склади та складські комплекси

На 100 кв.м. складу

7-10

10-15

Примітка 1.Нормативні показники враховують усі категорії легкових автомобілів.

Примітка 2.При суміщеному розміщенні біля окремих об`єктів тяжіння як гаражів і  стоянок легкових автомобілів, так і багатоповерхових гаражів (в тому числі і багатоповерхових механізованих (автоматизованих) розрахункову кількість машино-місць слід приймати за показниками кількості машино-місць у багатоповерхових гаражах.

Примітка 3.При розміщенні в окремих громадських будівлях чи спорудах масового відвідування різних зафункціональним призначеннямоб`єктів тяжіння розрахунок кількості машино-місць уних здійснюється за показниками кількості машино-місць у багатоповерхових гаражах по кожному з об`єктів тяжіння із застосуванням коефіцієнта зменшення – 0,8.

Примітка 4.У  таблиці 7.7 показники подаються для  крупніших та крупних населених пунктів. Для населених пунктів із меншою чисельністю населення кількість машино-місць приймається з коефіцієнтом зменшення відповідно для груп поселень: великих -0,8, середніх – 0,6, малих – 0,5.

Примітка 5.Мінімальні норми таблиці наведені для міст із рівнем автомобілізації до 400 автомобілів включно на 1000 мешканців, а максимальні наведені для міст,рівень автомобілізації в яких перевищує показник 400 автомобілів на 1000 мешканців.  Для населених пунктів із меншою чисельністю населення водночас повинні враховуватись коефіцієнти зменшення, зазначені у примітці 4 до таблиці 7.7.

7.52 Умежах територій, що мають особливу історико-культурну цінність та в районах історичної забудови міст,необхідно передбачати розміщення лише підземних гаражів.

7.53Розміриодного машино-місця на автостоянках слід приймати: для легкових автомобілів - згідно з ДБН В.2.3-15, вантажних автомобілів – 3,0мх8,0м, автопоїздів – 3,5мх20,0м, туристичних автобусів – 3,5мх15,0м.

 

Рядок 4 таблиці 7.9*викласти у наступній редакції:«4. Гаражі та автостоянки».

Лист Мінрегіонбуду від 10.04.2009 № 10/23-590

  У зв’язку з внесенням змін до ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженим наказом Мінрегіонбуду від 13.10.2008 № 457 розрахункову кількість машино-місць на автостоянках та в гаражах біля окремих громадських будівель і споруд масового відвідування слід приймати за таблицею 7.7 ДБН 360-92**. У пункті 2 таблиці 7.7 допущена технічна помилка, а саме для об’єктів комерційно-ділової діяльності розрахункова одиниця повинна бути не на «100 кв.м» а на 100 працюючих».

            Враховуючи вищенаведене та велику кількість звернень з наданням роз’яснень щодо пункту 2 таблиці 7.7 зазначеного ДБН, Мінрегіонбуд просить врахувати зміни до пункту 2 таблиці 7.7 ДБН 360-92** замінивши слова «на 100 кв.м» словами «на 100 працюючих».

           Заступник Міністра                                                           В.А. Негода

Скачать Зміна № 1 до ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

profidom.com.ua

ДБН 360-92**. Зміна 1 (29813)

ДБН 360-92**. Зміна 1

Зміна № 1 ДБН 360-92**

„Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”

Введена наказом Мінрегіонбуду України від 13 жовтня 2008р. № 457,

строк введення в дію встановлений з 1 лютого 2009р.

Зміна розроблена робочою групою в складі:

Заступник Міністра – голова робочої групи

Негода В. А.

Директор інституту „Діпромісто”, доктор архітектури, професор

Білоконь Ю. М.

Начальник планувального управління інституту „Діпромісто”

Токар В. О.

Начальник ІПВ інституту „Діпромісто” , к.т.н.

Шаповалов Е. В.

Генеральний конструктор Інституту паркувальних систем, академік

Татаренко В. М.

Директор ТОВ „Юридичні технології”, секретар робочої групи

Тарас Ю. Я.

Генеральний директор Студії неординарного

проектування Міжнародної академії архітектури

Бадаянц Т. П.

Головний спеціаліст інституту „Діпромісто”

Скоробогатов Б. В.

Керівник групи інституту „Діпромісто”

Касумова Н. Ф.

Інженер інституту „Діпромісто”

Малюк Г. М.

ТЕКСТ ЗМІНИ

Абзаци перший та другий пункту 1* додатка 3.1. викласти у наступній редакції:

«Протипожежні відстані між житловими, громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств, гаражами треба приймати за табл. 1 (числівник), а між виробничими будинками промислових підприємств, будинками і спорудами сільськогосподарських підприємств – відповідно до вимог чинних норм.

Протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будівель, гаражів до виробничих будинків промислових підприємств, сільськогосподарських будівель і споруд треба приймати згідно з табл. 1 (знаменник).»

Пункт 3.13. Доповнити після слів «Відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками» словом «,гаражами».

Пункт 3.16. Доповнити абзацом другим наступного змісту: «Кількість місць для постійного та тимчасового зберігання автомобілів треба приймати згідно з пунктами 7.43, 7.44 та табл. 7.7. Мінімальна необхідна площа земельної ділянки (території) для розміщення гаражів і автостоянок приймається згідно з ДБН В.2.3-15.»

У примітці 1 до табл. 7.1 після слів «До житлових будинків заввишки 9 поверхів і більше та до громадських будинків заввишки 5 поверхів і більше» додати слово «,гаражів», після слів «з двох поздовжніх сторін багатосекційних житлових будинків та громадських будинків» додати слово «,гаражів».

Пункти 7.44, 7.46, 7.48, 7.50, 7.52, та таблиці 7.5, 7.6, 7.7 викласти у новій редакції:

«7.43 Зберігання легкових автомобілів у містах (населених пунктах) слід передбачати відповідно до функціонального зонування їх територій.

У житлових районах повинне бути забезпечене постійне зберігання всіх автомобілів (100%), які належать жителям цих районів, а також тимчасове зберігання автомобілів відвідувачів. Кількість місць тимчасового зберігання легкових автомобілів у житловому районі повинна складати як мінімум 20% розрахункового парку автомобілів жителів цього району.

Розміщення автостоянок і гаражів для постійного зберігання автомобілів жителів житлових будинків слід здійснювати з розрахунку одне машино-місце на одну квартиру для нового будівництва та одне машино-місце на дві квартири при реконструкції. Для кожного окремого житлового будинку додатково слід розміщувати автостоянки і гаражі для гостей жителів цього будинку із розрахунку одне машино-місце на п’ять квартир для нового будівництва та одне машино-місце на шість квартир при реконструкції.

Не допускається паркування автомобілів у зонах під`їзду спецавтотранспорту та за межами спеціально відведених зон паркування.

При дотриманні санітарно-гігієнічних вимог щодо відстаней заїздів, виїздів та проїздів автотранспорту до вікон житлових та громадських будинків і споруд, а також території дитячих майданчиків і дитячих закладів допускається забезпечення паркування автомобілів на прибудинковій території житлових будинків шляхом встановлення у спеціально відведених для цього місцях підземних багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів.

Вважати за доцільне проведення поступової реконструкції існуючих кооперативів одноповерхових гаражів із надбудовою над ними 3-5-поверхових механізованих (автоматизованих) гаражів.

Забезпечувати збільшення кількості машино-місць на існуючих відкритих автостоянках шляхом встановлення багатоповерхових гаражів або багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів.

Біля транспортно-пересадочних вузлів (станції метро, станції електропоїздів, зупинки міського громадського транспорту, перехрестя транспортних магістралей тощо) необхідно, дотримуючись відповідних санітарних розривів та санітарно-захисних зон до житлової та громадської забудови, розміщувати багатоповерхові гаражі або багатоповерхові механізовані (автоматизовані) гаражі.

7.44 Постійне та тимчасове зберігання транспортних засобів має здійснюватись у гаражах (наземних, підземних і наземно-підземних) та на автостоянках.

Кількість місць у гаражах та на автостоянках у межах населеного пункту має забезпечувати 100% постійного та 100% тимчасового зберігання транспортних засобів у межах житлової багатоквартирної забудови, біля адміністративних, промислових, торгових, культурних закладів, закладів громадського харчування та інших установ.

Багатоповерхові та підземні гаражі доцільніше споруджувати механізованими та автоматизованими, у яких паркування виконується без участі водія.

Паркування – розміщення автомобіля на стоянці (автостоянці чи гаражі).

Автостоянка – спеціально обладнаний відкритий майданчик (площадка) для постійного чи тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.

Гараж – будівля (споруда), частина будівлі (споруди) або комплекс будівель (споруд) із приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання, а також елементами технічного обслуговування легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.

Багатоповерховий гараж – гараж (наземний, підземний або наземно-підземний) який має два поверхи (або яруси) та більше.

Багатоповерховий механізований (автоматизований) гараж – гараж закритого типу, у якому паркування легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів здійснюється при вимкненому двигуні і без участі водія.

7.45 Перспективна кількість місць у гаражах та автостоянках розраховується на основі перспективного рівня автомобілізації з врахуванням росту кількості населення та транспортних засобів у населеному пункті, а також строку, на який розробляється генеральний план чи інший містобудівний проект.

7.46 Перспективний рівень автомобілізації в населеному пункті визначається на основі розрахунку. В основу розрахунку закладаються сучасний рівень автомобілізації, прогнозовані тенденції росту кількості автомобілів у даному населеному пункті, соціальні засади розвитку населеного пункту та регіону в цілому. За умови невиконання розрахунків середній рівень автомобілізації приймається на перспективу 25-30 років у кількості 400 одиниць на 1000 мешканців.

7.47 Наземні гаражі можуть передбачатися заввишки не більше 9 поверхів, підземні – не більше 5 поверхів.

Для визначення рівнів концентрації забруднюючих речовин багатоповерхові гаражі закритого типу місткістю 100 автомобілів та більше, крім багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів, повинні бути обладнані газоаналізаторами.

Проектування і розміщення приміщень для зберігання автомобілів з газонаповнювальною системою забороняється у підземних поверхах житлових, громадських, адміністративних та інших будівель (споруд), а також у наземних гаражах закритого типу, багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражах.

Висота наземних гаражів, у тому числі багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів, не повинна бути більшою за 26,5м від поверхні проїзду для пожежних машин до карниза покрівлі або верху зовнішньої стіни (парапету) гаража.

До моменту введення в дію окремих норм на проектування багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів питання їх протипожежного захисту (застосування автоматичних установок пожежогасіння, пожежної сигналізації, водопостачання для внутрішнього та зовнішнього пожежогасіння, влаштування протидимного захисту, систем оповіщення про пожежу, вогнезахист будівельних конструкцій тощо) повинні врегульовуватися шляхом розроблення індивідуальних технічних вимог на кожний окремий гараж із залученням базових науково-дослідних організацій Мінрегіонбуду та погодженням з органами державного пожежного нагляду.

7.48 Довжина пішохідного підходу до гаражів та автостоянок легкових автомобілів від місця проживання власника не повинна перевищувати 800м, а в умовах реконструкції – 1000м.

Віддаленість автостоянок, призначених для тимчасового відстою легкових автомобілів, не повинна перевищувати 150м від входів у житлові будинки і 400м від прохідних установ, підприємств та організацій.

7.49 Місця постійного зберігання автомобілів, що належать особам з обмеженими фізичними можливостями (які мають право на отримання спеціального автотранспорту відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»), необхідно розміщувати в радіусі до пішохідної доступності. У разі неможливості дозволяється установка тимчасового гаражного боксу з негорючих розбірних конструкцій на відстані від вікон житлових та громадських будинків не менше , від ділянок шкіл, дитячих закладів і майданчиків, лікарень не менше 25м.

Розміщення гаражного боксу для осіб з обмеженими фізичними можливостями не повинно перешкоджати руху пішоходів та транспорту в межах міжмагістральної території та під`їзду пожежних машин до будинків (споруд) за умови заїзду в гараж не ближче від вікон житлових та громадських будинків. Термін існування такого гаражного боксу закінчується після закінчення потреб у розміщенні спеціального автотранспорту. Не допускається розміщення гаражних боксів на автостоянках.

7.50 Відстані від житлових і громадських будинків до автостоянок легкових автомобілів та наземних, підземних і наземно-підземних гаражів слід приймати не менше тих, що наведені у таблицях 7.5 та 7.6.

Протипожежні відстані від будинків цивільного та промислового призначення до гаражів та між гаражами визначаються згідно з додатком 3.1, влаштування проїздів для пожежних машин до гаражів – згідно з таблицею 7.1 та додатком 3.1.

При розміщенні багатоповерхових наземних гаражів (крім багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів) у межах житлової забудови відстані від їх організованих джерел вентиляційних викидів до вікон житлових і громадських будинків і споруд, території дитячих майданчиків та дитячих закладів повинні визначатися за розрахунками розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та розрахунками шуму, а також за розрахунками умов інсоляції та природної освітленості прилеглих житлових і громадських будинків.

Таблиця 7.5

Будівлі, до яких визначається відстань

Відстань не менше,м, до гаражів

(крім багатоповерхових механізованих (автоматизованих) та відкритих автостоянок при кількості легкових автомобілів

10 та менше

11-50

51-100

101-300

більше 300

Житлові будинки:

- від фасаду або торця будинку з вікнами;

10

15

25

35

50

- від торця будинку без вікон

10

10

15

25

35

Громадські будинки:

10

10

15

25

25

Загальноосвітні школи та дитячі дошкільні заклади

15

25

25

50

*

Лікувальні заклади зі стаціонаром

25

50

*

*

*

* Визначається за погодженням з органами Державного санітарного нагляду

Примітка 1. Відстані слід визначати від вікон громадських та житлових будівель та від меж земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів та лікувальних закладів зі стаціонаром до стін гаража або межі відкритої стоянки.

Примітка 2. Відстань від секційних житлових будинків до відкритих майданчиків місткістю 101-300 машин, розміщених уздовж поздовжніх фасадів, слід приймати не менше .

Таблиця 7.6

Будівлі, до яких визначається відстань

Відстань, не менше,м, до багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів

багатоповерхові механізовані (автоматизовані) наземні, підземні і наземно-підземні гаражі

Виїзди –заїзди з(до) багатоповерхових механізованих (автоматизованих) підземних

гаражів

Житлові будинки:

- від фасаду або торця будинку з вікнами;

15

15

- від торця будинку без вікон.

10

10

Громадські будівлі:

- від фасаду або торця будинку з вікнами;

10

10

- від торця будинку без вікон

10

10

Загальноосвітні школи та дитячі дошкільні заклади

25

25

Лікувальні установи зі стаціонаром

25

25

Примітка 1. Розміщення будинків і багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів повинно виконуватись на підставі просторово-планувальної організації території, яку слід виконувати в складі детального плану територій (ДПТ). При розміщенні цих гаражів необхідно враховувати вимоги інсоляції та природної освітленості житлових та громадських будинків та існуючі вимоги протипожежної безпеки.

Примітка 2. Відстані слід визначати від вікон громадських та житлових будівель та від меж земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів та лікувальних закладів зі стаціонаром до стін гаража.

Примітка 3. Відстані від вентиляції з підземних гаражів до ділянок шкіл і дитячих установ слід приймати відповідно не ближче , а до ділянок лікарень зі стаціонаром - не ближче .

Примітка 4. Заїзд до багатоповерхового механізованого (автоматизованого) гаража повинен здійснюватись через накопичувальну стоянку місткістю не більше 4 автомобілів.

Примітка 5. Організація заїздів до багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів і виїздів із них повинна здійснюватись із дотриманням санітарних норм і правил.

Примітка 6. Еквівалентний рівень звуку, який створюється механізмами та засобами автоматики багатоповерхового механізованого (автоматизованого) гаража не повинен перевищувати 45 дБА за від будівлі гаража. Максимальний рівень звуку, який створюється механізмами та засобами автоматики багатоповерхового механізованого (автоматизованого) гаража, не повинен перевищувати 60 дБА за від будівлі гаража.

Примітка 7. Блок механізованого (автоматизованого) гаража згідно з ДБН В.2.3-15 може мати місткість не більше 100 машино-місць.

Примітка 8. При розміщенні багатоповерхових механізованих (автоматизованих) гаражів місткістю більше 100 автомобілів відстані до них встановлюються за погодженням з органами Державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

dnaop.com

Как производится усадебная застройка по правилам ДБН 360-92**

Планируя селитебную зону усадебной застройки, следует разделять элементы структурного подразделения, которые устанавливаются в зависимости от величины поселка или города, требуемого уровня комфорта и экономичного расположения. 

Структурными подразделениями селитебной территории при выполнении усадебной застройки принято считать следующие:

• на участках до 10 гектар выделяют группы жилых строений без общественного пользования;

• на территории до 50 гектар располагают жилые кварталы с неполным обеспечением общественного благоустройства;

• полное обслуживание районного значения располагают в жилых районах с площадью больше 50 гектар.

На площади, отводимой под застройку усадьбами, проектируют структурные элементы, связанные с планировочной застройкой населенного пункта и полноценной системой общественных построек. Район формируется отдельными жилыми домами с приусадебными участками, предусматривающими расположение хозяйственных строений или с их отсутствием. Такие районы содержат жилые дома, не превышающие высоты в 4 этажа. Размеры жилья и его высотность определяется в зависимости от местных условий застройки, размеров участка, благоустройства окружающей территории, прохождения трасс инженерного оборудования и других нормативов в соответствии с ДБН 360-92**.

Площадь земельного участка, предоставляемого жителям для возведения домов, регулируется в зависимости от норм местных органов власти или самоуправления и в соответствии с кодексом земельного законодательства. В случае существующей застройки частный участок сохраняется в старых размерах, если это не помешает проведению реконструкции жилой зоны населенного пункта.

В площадь участка для усадебной застройки входит размер жилых домов и бытовых построек. Фронтальную ширину по улице принимают в зависимости от планировки района, рельефа, типов построенных или планируемых домов и гаражей. Учитывают условие комфортного проживания и нормы разрывов между домами и сараями по ДБН 360-92**. Обязательно соблюдают принятый отступ от красной линии.

Расчетная плотность населения принимается в соответствии с величиной дворового участка. Чаще всего применяют двухэтажную блокировочную ковровую застройку на площади участка в пределах 200 – 340 кв.м. Иногда применяют другие схемы застройки, двухрядные или гнездовые.

Участки с наклоном больше 20% требуют террасного типа застройки, предусматривающего устройство специальных проездов для прохода пожарных машин и карет скорой помощи. Между проездами не должно быть расстояние больше 100 м.

Общественные постройки для общего пользования располагают в структуре усадебной застройки на территориях, хорошо доступных для всех жителей, на специальных участках. Их возводят в составе комплексных построек или в виде отдельно стоящих сооружений. Разрешено размещение их непосредственно в жилом доме с обязательным сохранением санитарных норм, расположенных в таблицах ДБН 360-92**.

Районы усадебного строительства обеспечиваются не только уличными проходами и проездами, но и внутриквартальными проездами. Проезд с односторонним движением имеет ширину 3, м, а двустороннее движение обеспечивается шириной улицы в 5,5 м. Тупики имеют длину не больше 150 м, в конце предусматриваются площадки для разворота или кольцевые объезды.

В озеленительных посадках вдоль улицы размещают плодовые и декоративные деревья. Если ширина улицы меньше 12 м, тогда посадки и озеленение осуществляют при помощи палисадников частного участка. В каждой группе домов из трех - четырех элементов располагают детские площадки для игр с озеленением.

В городских жилых постройках возводят дома, устанавливающиеся отдельно или пристраиваемые к ним. Размещение построек хозяйственного назначения или для выращивания домашнего скота и птицы не разрешается в пределах красной линии участка. Строят их с соблюдением местных норм и правил застройки.

Противопожарные расстояния между двумя жилыми домами или хозяйственными строениями зависят от степени огнестойкости здания и от удаления горючих емкостей с газом или жидкостью на частных приусадебных участках. В приложениях ДБН 360-92** есть специальные таблицы для определения этого расстояния.

Использование норм и правил ДБН 360-92** позволит строить удобные и красивые города и населенные пункты, которые выполняют функции обеспечения всех потребностей местных жителей.

Прочитать ознакомительные версии  «ДБН 360-92**  Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений», а также «ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» можно на нашем Форуме в разделе Строительная практика

profidom.com.ua

ДБН 360-92**

Подробности Обновлено 19.12.2012 13:53 Опубликовано 19.08.2012 15:12

 

 

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ

СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ - ДБН 360-92**

 

 

Градостроительство.                                                                                                               ДБН 360-92**

Планировка и застройка городских и сельских поселений

 

Государственные строительные нормы "Градостроительство. Планировка и застройка город­ских и сельских поселений" распространяются на проектирование новых и реконструкцию сущест­вующих городских и сельских поселений Украины.

Настоящие нормы обязательны для органов государственного управления, местного и регио­нального самоуправления предприятий и организаций независимо от форм собственности и ведом­ственной подчиненности, общественных объединений и граждан, которые осуществляют проекти­рование, строительство и благоустройство на территории городских и сельских поселений.

Настоящие нормы рассчитаны на переходный период -до разработки общей концепции норма­тивной базы Украины в области градостроительства и капитального строительства.

При проектировании поселений Украины наряду с положениями настоящих норм следует также руководствоваться СанПиНом "Планировка и застройка населенных мест Украины", ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", требованиями других действующих нормативно-инст­руктивных документов.

 

 

СОДЕРЖАНИЕ

 

1 Общие положения  

2 Общая организация городских и сельских поселений      

Функционально-планировочная структура городских поселений                                   

Система общественных центров городов     

Территориально-планировочная организация сельских поселений                                  

3 Селитебная территория     

Застройка свободных территорий и реконструкция жилых кварталов         

Усадебная застройка                                                                                

Селитебная территория сельских поселений                                                          

Застройка новых и реконструкция существующих территорий дачных и садоводческих товариществ и объединений граждан                                                                       

4 Промышленная территория                                                                                                

Промышленная зона  

Научная и научно-производственная зона    

Коммунально-складская зона

Производственная зона сельских поселений           

5 Ландшафтно-рекреационная зона  

Озелененные территории города      

Зона отдыха   

Курортная зона          

6 Учреждения и предприятия обслуживания                    

7 Транспорт и улично-дорожная сеть                                                                                               

Внешний транспорт                                                                                                                     

Сеть улиц и дорог     

Сеть общественного пассажирского транспорта и пешеходного движения                      

Сооружения и предприятия для хранения и обслуживания транспортных средств

8 Инженерное оборудование 

Водоснабжение и канализация                                                                                              

Энергоснабжение                                                                                                      

Связь, радиовещание, телевидение 

Размещение инженерных сетей        

9 Инженерная подготовка и защита территории       

10 Охрана окружающей среды          

Охрана и рациональное использование природных ресурсов                                                         

Охрана атмосферы, водных объектов и почв от загрязнения          

Защита от шума, вибрации, электрических и магнитных полей, излучений и облучения

Регулирование микроклимата           

Санитарная очистка   

11 Охрана исторической среды, памятников истории и культуры   

 

Приложение 1.1                                                                                                             

Приложение 1.2                                                                                                              

Приложение 2.1                                                                                                             

Приложение 3.1                                                                                                             

Приложение 3.2*                                                                                                            

Приложение 5.1         

Приложение 5.2                                                                                                             

Приложение 6.1                                                                                                             

Приложение 6.2                                                                                                             

Приложение 6.3         

Приложение 7.1         

Приложение 7.2*                                                                                                            

Приложение 8.1                                                                                                             

Приложение 8.2                                                                                                              

Приложение 8.3                                                                                      

tribun.org.ua


© ЗАО Институт «Севзапэнергомонтажпроект»
Разработка сайта